“Баррі” — руйнівник сюжетних арок
Теорія сторітелінгу вчить нас, що герої історії мають змінюватись під впливом обставин. Ставати кращими, і бути винагородженим за це. Таким чином глядачу показують, що світ є справедливим місцем, і добро у ньому перемагає. Або навпаки, герої змінюються під впливом обставин, стають гіршими та врешті решт гинуть. Так глядач розуміє, що світ є справедливим місцем, і зло у ньому наздоганяє покарання. Або ще раз навпаки (це здається неможливим, але лише у двовимірній системі старої морали, де усе або біле або чорне, але це цілком можливе у багатовимірних системах сучасної аморальності): герої стають все гіршими й гіршими, але залишаються безкарними, ба більше, ще й примножують свій успіх. Так глядач розуміє, що світ — та ще лажа, а справедливість — це тільки для дітей які гарно себе поводили увесь рік. Або ще раз навпаки (але вже у інший вимір моралі), герої не змінюються, незважаючи на будь які випробування світу, котрий стає все гіршим й гіршим. Так глядач впадає у захват від безсенсо...