Ксандру Васкул-Альбін

Дощ танцює першу "Gymnopédie" Саті на клавішах трави. Чому на клавішах, а не на барабанах грому? Чому цей танок оголених? "Clair de lune" Дебюссі теж чудово вдався б. Тому що зараз день? Але тоді чому саме зараз? Чому не дочекатися ночі, оманливого місячного світла й не зіграти Дебюссі як належить? Дебюссі витонченіший за Саті. Але не мені замовляти цьому лабуху, що грати і коли. Потрапив на концерт — купуй квиток у кредит. Гаси кредит до самої смерті.

Штучний інтелект стає все більш вправним. Він уже чудово генерує тексти й картинки, результати стають дедалі кращими за змістом та з естетичного погляду, і майже цілком відповідають поставленим завданням. Він вже цілком здатний, наприглад, не лише написати, але й ілюструвати дитячу книжку. Писати він непогано міг і раніше, а зараз він може намалювати чудову обкладинку і ілюстрації у єдиному стилі і зі наскрізним сюжетом (наведена тут ілюстрація згенерована НЕ найбільш досконалим на сьогодні безкоштовним інструментом, звідти й помилки у тексті). Книжки для дітей молодшого віку дуже зручний об’єкт для застосування ШІ — мінімум тексту, дія обмежена в часі, проста драматургія та герої, спрощена мотивація. ШІ з легкістю вигадає героїв, якими керують дружба, цікавість та іноді страх та заздрість. Помістить таких героїв у простий сюжет, який розкладе на прості сцени. Для кожної сцени згенерує яскраву картинку. Зрештою, таку книжку неважко опублікувати на Amazon, де її можна буде задешево розд...

Початок 90х, Придністровський збройний конфлікт. У місті Бендери у підвальному кафе-книгарні пересиджують вуличні бої герої роману "Кафе Нові Атени" : власник кафе, який хоче бачити світ таким, ніби він зійшов з однієї з картин французьких імпресіоністів, його колишня дружина, її коханець — контррозвідник російської армії, та місцевий бандит, котрий разом з офіціантом використовують кафе для наркотрафіку. Протягом 10 днів вуличних боїв герої намагаються розірвати любовний трикутник, контррозвідник намагається зірвати спробу воюючих сторін домовитись, а молодий офіціант плекає надії збудувати власну кримінальну імперію. Читати фрагмент роману

Нещодавно мені виповнилося 45. Вітати тут нема з чим, доречніше поспівчувати. Але все одно дякую. Сорок п'ять років - це, в кращому випадку, половина життя. Генетично я схильний дожити до кінця другого 45-річного терміну. Але приклад моїх бабусь і дідусів не надто надихає. Однак не нам обирати, коли і як померти (до речі, знаєте, що дуже ефективно оптимізує тривалість життя? Кацапські крилаті ракети! Ба-дум-тсс! Ось до чого картинка). Хоча друга половина мого життя ледве почалася, не зайве подумати про те, з чим я дійшов до цього віку. Ким я дійшов? Війна сильно скоригувала мою самоідентичність. Як і багатьох. До війни я вважав себе затребуваним фахівцем. Виявилося, що поза українським мовним простором мої компетенції нікому не потрібні. Крім того, мій досвід роботи однобічний, що залишає ще менше варіантів. До війни я відчував себе молодим красенем (просто відчував, а не вважав себе таким — це суттєва різниця), але нещодавно я робив селфі для розпізнавання обличчя у Дії і раптом в...

Чи знаєте ви, що в квантовій фізиці поняття часу є опціональним? Час тут мало впливає, ним навіть можна знехтувати. Тобто в структурі Всесвіту час не має значення. Не має значення настільки, що в макромасштабі його взагалі не існує. Всі події існують одночасно. Точніше, вони існують одночасно, тому що сама концепція «одночасності» сама по собі абсурдна в масштабах Всесвіту. Як так? У нас є час, нещодавно всі ми навіть мали наручні годинники! Так, годинники були, а в когось навіть досі є (я, наприклад, досі такий використовую). Але годинники — то не час. Це пристрої, які фіксують умоглядні інтервали між послідовними подіями. Але те, що події йдуть послідовно, і між ними є проміжки, придумали люди. І виключно для власної зручності і щоб не з’їхати з глузду. Зрештою, Всесвіт, з його масштабами, дуже складна і неосяжна річ, яка може легко зламати більшість мізків. Людині без ментальних милиць до нього не підступитись. Відразу обмовлюся: все це в контексті квантової фізики, яка років через ...

Серце слона б'ється із частотою 46 ударів на хвилину. Серце миші б'ється із частотою 300 ударів на хвилину. Цікаво, що б відчував слон із мишачим серцевим ритмом? Чи ковбасило б його? Серце чорноморської мідії (mytilus galloprovincialis) майже не б'ється – 15 ударів за хвилину. Та й то не ударів, а так, 15 якихось незрозумілих рухів у середині. У мідій прикольні серця. Серце здорового дорослого чоловіка б'ється зі швидкістю 60 ударів за хвилину. Жінки – 70. У моменти фізичних навантажень – до 140. Фізичні навантаження наближають людину до миші. Хоча всі думають, що до слона, чи хоча б до коня (25 ударів). Моє серце розбилося вчора о 10:16 за Афінами (18:16 за Мельбурном).